На виставці представлено понад 250 творів декоративно-ужиткового мистецтва з фондової збірки музею. Твори презентують мистецькі традиції українців.
Звичайно, що чільне місце в експозиції музею присвячене традиціям писанкарства, виконаного як традиційними, так і новітніми техніками, що виникли в умовах змін та еволюції народного мистецтва. Це роботи відомих писанкарів краю: традиційні воскові писанки голови осередку закарпатських майстрів народної творчості Людмили Губаль, Романа Пилипа, Наталії Ковач; дряпанки Антоніни Дурди; керамічні писанки Ольги Гал; дерев`яні писанки Еми Левадської; писанки, декоровані бісером Марії Купарь.
Доповнили виставку твори, які відтворюють середовище, в якому народжувалася писанка – домашнє начиння, твори з вишиття, народної кераміки, вироби з дерева та комплекти традиційного одягу. Загалом презентовано 5 основних ремесел, які були характерні для регіону Закарпаття.
Для поціновувачів народного мистецтва представлені вишиті рушники, серветки, скатертини, килимки, весільні рушники, які зберігають традиційну орнаментику районів краю і відзначаються оригінальністю прийомів і засобів. Серед вишивальниць варто назвати прізвища відомих майстринь Закарпаття, які яскраво засвідчують глибоке знання народних традицій рідного краю: Ірини Куцик, Катерини Антоник, Марії Гаврило, Іболі Дерцені…
Вагоме місце на виставці посідає авторська збірка гончарних виробів, що представляють найбільш відомий гончарний осередок Закарпаття с. Вільхівку Іршавського району. Воно представлене керамічними роботами Михайла Галаса. Експонуються довжанки, корчаги, пивники, рябуни, тарілки, горщики, прикрашені різноманітними орнаментальними мотивами, розписані червоною, чорною, коричневою, білою, зеленою фарбами за допомогою техніки «урізу», «ріжкування» тощо.
В експозицію даної виставки вплели нотки традиційної місцевої фігурної та рельєфної, декоративної різьби Василя Палаташа.
Також на виставці представлено по одному комплекту жіночого та чоловічого вбрання, які презентують основні етнографічні групи українців, що проживають на Закарпатті – румунських і долинянських гуцулів та традиційне народне вбрання Лемківщини, Бойківщини, Марамарощини.
Чисельну делегацію закарпатських гостей – директора музею Василя Коцана, заступника директора Мар´яну Мегелу, завідувачку експозиційного відділу Вікторію Симкович привітало тріо скрипалів із коломийської дитячої музичної школи №2 імені Галини Грабець. Благословення правлячого архиєрея присутнім передав о. Юрій Лукачик. А зі словами про подальшу співпрацю виступили науковці Національного музею, громадський діяч Любомир Грабець та представник міського відділу культури Роксоляна Крив´юк.
Оля ФУРИК







